Кіпрські трасти залишаються потужним і гнучким інструментом для податкового планування, захисту активів і передачі їх у спадок. |
Вперше законодавство про трасти було прийнято на Кіпрі в 1992 році. В 2012 році воно було суттєво переглянуто (Закон 20(I)/2012). Після цього воно стало мабуть чи не найкращим в Європі.
На Кіпрі можна створювати декілька типів трастів. Вибір типу залежить від вимог та цілей засновника. Проаналізуємо деякі види трастів та їх особливості.
Дискреційний траст
Дискреційний траст це такий траст в якому довірчий власник має широкі повноваження вирішувати коли і скільки виплачувати коштів з трастового фонду будь-якому з бенефіціарів.
Завдяки своїм численним перевагам цей вид трасту є найпоширенішим на Кіпрі.
Шість важливих переваг дискреційного трасту:
- Бенефіціари не оподатковуються податком на активи трастового фонду, оскільки юридично вони їм не належать. Право у бенефіціарів з'являється, коли довірчий власник вирішить виділити ці активи бенефіціару.
- Місцеві правила валютного контролю щодо обов’язкової репатріації активів не поширюються на бенефіціарів доки довірчий власник не виділить активи на їх користь.
- У разі банкрутства бенефіціарів активи трасту недоступні їхнім кредиторам.
- Дискреційний траст є гнучким: довірчий власник може змінювати умови трасту, коли змінюються обставини. Водночас зміна умов трасту не вимагає отримання згоди всіх бенефіціарів або звернення до суду для зміни умов трасту.
- Дискреційний траст дозволяє забезпечити анонімність бенефіціарних власників компаній. Анонімність можлива, тому що акціями компанії володіють не бенефіціари, а траст. В Реєстрі Компаній публікується інформація лише про траст.
- Дискреційний траст дозволяє довірчим власникам виплачувати дохід або капітал трастового фонду будь-якій або певній категорії осіб, визначених у трастовій угоді.
Таким чином, жоден із бенефіціарів не має права вимагати виплат із довірчого фонду по своєму бажанню в будь-який час.
Засновник чи бенефіціари можуть викласти свої побажання щодо розподілу активів чи\і доходів трасту у листі-побажанні, але остаточне рішення приймає довірчий власник.
Незважаючи на здавалось би повну свободу дій довірчих власників у вирішенні питань розподілу активів і доходів трасту, в дискреційному трасті існують механізми контролю.
По-перше, це сама трастова угода. В ній засновник вказує довірчому власнику клас бенефіціарів. Наприклад, “члени сім'ї і прямі родичі Миколи Петренка”. Таким чином довірчий власник матиме право виплачувати доходи і\або активи лише цій категорії людей. В трастовій угоді засновник може вказувати і інші обмеження на дії довірчого власника.
По-друге, засновник трасту може призначити в структурі трасту посадову особу або орган під назвою протектор чи наглядова рада, відповідно. В трастові угоді засновник може вказати що протектор, чи наглядова рада мають право вето на деякі дії за активами трасту.
По-третє, якщо бенефіціари, чи засновник трасту вважають, що довірчий власник виконує свої обов’язки неналежним чином вони можуть звернутись до суду.
Фіксований траст.
Фіксований траст не надає довірчому власнику свободи дій при розподілі активів між бенефіціарами.
За умовами даного типу трасту від довірених осіб вимагається розподіляти дохід від трастової власності конкретній особі протягом її життя. Якщо така особа помре, капітал розподіляється конкретному бенефіціару або бенефіціарам у визначених частках.
Фіксовано-дискреційний траст.
Існує можливість створення трасту, що поєднує в собі елементи фіксованого та дискреційного.
В даному випадку довірчий власник може на власний розсуд розподіляти доходи трасту протягом певного періоду часу. Проте при завершені дії трасту капітал виділиться на користь бенефіціарів у фіксованих пропорціях.
Торговий траст.
У торговому трасті довірчим власником, як правило, є компанія з обмеженою відповідальністю.
Траст має торговельні функції, а його бізнесом керують працівники компанії.
Треті сторони не знають про існування трасту, оскільки вся ділова документація ведеться від імені довіреної компанії.
Цільовий траст.
Цільовий траст може використовуватися для володіння компаніями і накопичення корпоративних доходів для досягнення загальних або конкретних корпоративних цілей. Цільовий траст не має бенефіціарів.