Україна планує боротися з розмиванням податкової бази та виведенням прибутку з-під оподаткування (BEPS - Base Erosion and Profit Shifting).
Кабінет Міністрів у 2013 році прийняв план дій BEPS, який передбачає 15 конкретних заходів. Реалізація цих заходів, у більшій мірі, запобігатиме маніпуляціям з оплатою податків у світі.
У 2017 році була підписана Конвенція про виконання заходів у сфері боротьби з недобросовісною податковою оптимізацією, включаючи зловживання податковими угодами (Multilateral Instrument або MLI). Мета Конвенції - це справедливий розподіл податкового доходу та протидія агресивному податковому плануванню.
З 1 грудня 2019 року в Україні застосовується Конвенція MLI, ратифікована парламентом 28.02.19 (Закон України №2692-VIII). Україна зможе внести зміни до більшості міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування. Ускладнивши виведення українського капіталу в країни з низькими податками, уряд сподівається збільшити надходження до бюджету.
Конвенцію підписали 92 країни, які взяли на себе зобов'язання переглянути та доповнити чинні угоди про уникнення подвійного оподаткування для того, щоб обмежити недобросовісне використання переваг (звільнення від оподаткування, штучне уникнення статусу постійного представництва, застосування знижених ставок).
Конвенція MLI передбачає 2 інструменти з протидії виведенню прибутку з-під оподаткування:
-
Правило ділової мети - Principle purpose test (PPT)
-
Концепція обмеження пільг - Limitation on benefits (LOB)
Держави можуть робити застереження та повідомлення щодо окремих статей конвенції. Не всі угоди підпадають під дію Конвенції, а лише ті, де дві країни включили одна одну в список. Інші держави теж повинні вказати угоди з Україною у число таких, що підпадають під дію конвенції.
У першу чергу, потрібно звернути увагу на фактичну діяльність компаній у різних юрисдикціях і переслідувати економічну мету (а не мати структуру з формальними ознаками для цілей уникнення оподаткування). На перший план для податкових органів виходить саме економічний зміст структури.
Навіщо потрібен План BEPS в Україні
Міністерство фінансів планує реалізувати міжнародну програму протидії штучному виведенню прибутку з-під оподаткування (законопроекти №1209, №1210). Так, у програмі уряду йдеться, в тому числі, про деофшоризацію української економіки.
План BEPS розроблений Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Мета плану - запобігти штучному виведенню доходів з країн з високими податками, де вони заробляються, в країни з низькими податками. Відповідно до плану, податкові органи понад 60 країн, у тому числі України, будуть обмінюватися інформацією про доходи, які отримують нерезиденти.
Мінімальний стандарт Плану BEPS включає запобігання зловживанням міжнародними угодами про уникнення подвійного оподаткування. Для цього Україна зобов'язується зробити наступне:
-
Скасувати недобросовісні податкові режими;
-
Змінити норми щодо трансфертного ціноутворення,
-
Внести зміни до угод з іншими державами про уникнення подвійного оподаткування (Конвенція MLI),
-
Спрощувати механізми вирішення спорів з іншими країнами з податкових питань.
Середній та малий бізнес буде змушений декларувати всі доходи і платити податки в повному обсязі. "Білий" бізнес отримає шанс побудувати білі, хоч і дорогі схеми. Деофшоризація в світі та Україні вже відбувається, а податкове планування зберігається.
