На початку листопада міжнародне агентство Tax Justice Network опублікувало «рейтинг прозорості» світових фінансових центрів.
Подібний перелік складається агентством щорічно (з 2009 року) за 15-ма критеріями (серед яких, зокрема, міжнародні зобов'язання країни, доступність даних про кінцевих бенефіціарів, доступність звітності компаній, ефективність податкового адміністрування тощо).
Всього Financial Secrecy Index охоплює 82 держави з найнепрозорішими (на думку агентства) фінансовими системами.
Перша двадцятка «лідерів за секретністю» 2013 року виглядає так:
- Швейцарія (країна повторила своє минулорічне досягнення, не зрушивши з лідируючої позиції).
- Люксембург
- Гонконг
- Кайманові острови
- Сінгапур
- США (не так давно ця держава, що найбільше закликає до прозорості, була лідером у цьому списку).
- Ліван
- Німеччина
- Джерсі
- Японія
- Панама
- Малайзія (Лабуан)
- Бахрейн
- Бермудські острови
- Гернсі
- Об'єднані Арабські Емірати
- Канада
- Австрія
- Маврикій
- Британські Віргінські острови
Спустившись з 5-го на 21 місце, покращила (як би незвично це не звучало в контексті зниження позиції) свої показники прозорості Велика Британія (хоча експерти при цьому зазначили, що Лондон досить активно використовує для проведення фінансових операцій зв’язки з іншими британськими територіями - Каймановими островами, островом Джерсі, Британськими Віргінськими островами (четверте, дев’яте і двадцяте місця в «рейтингу секретності» відповідно).
Ще більше здивувала Бельгія, «зіскочивши» з 9-го щабля відразу на 40-ву. Але і вона не змогла перевершити за показниками Угорщину, яка після 22-го місця опинилася на 72-му.
Новачками у цьому списку у 2013 році стали Бразилія, Нова Зеландія, Австралія, ПАР, Норвегія та - Росія (наші сусіди отримали одразу 25-е місце - між Південною Кореєю та Барбадосом).
Крім усього іншого, рейтинг показав, як офіційна позиція влади (наприклад, гучні заяви про підвищення прозорості фінансових систем) відрізняється від реальної ситуації в цих країнах.
Tax Justice Network висунула припущення про те, що 32 трильйони доларів США (показники за минулий рік) могли бути виведені з бази оподаткування не «ухилянтами» або міжнародними злочинцями, як прийнято вважати, а самими банками або навіть державними організаціями (це часто складно перевірити, оскільки не завжди може бути отримана відповідна звітність).