Якщо ви виїхали за кордон, але зберегли економічні та особисті зв’язки з Україною, чітке розуміння свого статусу податкового резидента є надзвичайно важливим,. Саме цей статус, а не громадянство, визначає ваші податкові зобов’язання перед державою.
Помилки при визначенні податкового статусу можуть призвести до подвійного оподаткування, значних штрафних санкцій та ускладнень при роботі з фінансовими установами. Це особливо актуально в умовах посилення міжнародного автоматичного обміну інформацією (CRS) з 2024–2025 років,
Ця всеосяжна інструкція надає чітке розуміння критеріїв, юридичних нюансів та практичних кроків, необхідних для з`ясування і врегулювання вашого податкового статусу.
I. Теоретичні основи та практика визначення резидентства
1. Що таке податкове резидентство і чому це важливо?
Податкове резидентство – це економіко-правовий зв’язок особи з країною, який зобов’язує її сплачувати податки та збори незалежно від місця знаходження чи отримання доходів.
- Резиденти України зобов’язані декларувати та сплачувати податки з усіх своїх світових доходів (як отриманих в Україні, так і за кордоном).
- Нерезиденти України сплачують податки в Україні лише з доходів, джерелом походження яких є Україна.
Визначення статусу повинно проводитися на кожен звітний рік окремо.
2. Ієрархія критеріїв визначення податкового резидентства (Тести)
Українське податкове законодавство (як і положення більшості міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування – DTT) передбачає послідовну ієрархію критеріїв для визначення податкового статусу фізичної особи, рухаючись від більш до менш значущого:
Критерій 1: Місце проживання (загальна ознака)
Якщо ви проживаєте виключно в Україні, ви є податковим резидентом України. Якщо ви маєте місце проживання у кількох країнах, застосовується наступний критерій.
Критерій 2: Постійне місце проживання (Permanent Place of Residence)
Це місце, доступне для проживання на постійній основі. Постійність визначається наявністю житла ark/11642 (на рік, два або три).
Позиція ДПС: Податкова служба України (ДПС) розглядає збереження нерухомості у власності в Україні, за яку сплачуються комунальні послуги, як ознаку збереження ЦЖІ (див. далі).
Практична порада: Якщо ви офіційно здасте свою українську нерухомість у довгострокову оренду, ви можете стверджувати, що більше не маєте постійного місця проживання в Україні.
Критерій 3: Центр життєвих інтересів (ЦЖІ)
Цей критерій є вирішальним у спірних ситуаціях. ЦЖІ (або Центр життєво-економічних інтересів) визначає, з якою країною особа має більш тісні особисті чи економічні зв’язки.
|
Характер зв'язків |
Елементи, що враховуються |
|
Особисті зв'язки |
Родина: Місце проживання найближчих родичів (чоловік/дружина, неповнолітні діти). Соціальна активність: Членство в організаціях, клубах, політичних партіях, гуртках, хобі. Освіта: Місце навчання дітей. |
|
Економічні зв'язки |
Джерела доходу: Місце здійснення основної трудової або підприємницької діяльності (ДПС часто вважає економічні зв'язки найбільш значущими). Активи: Наявність нерухомості, банківських рахунків, інвестицій, цінних паперів, віртуальних активів. Зобов'язання: Наявність кредитів, іпотеки, приватного страхування. |
|
Додаткові зв'язки |
Транспорт/Посвідчення: Наявність водійського посвідчення та реєстрація особистого транспорту. Домашнє господарство: Намір тривалого проживання (наприклад, тривалий термін оренди). |
Критерій 4: Тривалість перебування (Правило 183 днів)
Якщо неможливо однозначно визначити ЦЖІ, країною резидентності вважається країна, де особа провела більше днів протягом податкового року (як правило, більше 183 днів).
- Сукупна присутність: У США, наприклад, тест на суттєву присутність враховує перебування 31 день у поточному році та сукупне перебування протягом трьох років, що перевищує 183 дні.
Критерій 5: Громадянство
Використовується як останній критерій. Але, якщо особа має громадянство іншої країни, для цілей визначення податкового резиденства Україна може його не враховувати.
3. Специфіка українського законодавства: «Вічне резидентство» ФОП та судові кейси
Визначення податкового резидентства в Україні ускладнюється низкою специфічних положень українського податкового законодавства та агресивною позицією ДПС..
ФОП як достатня підстава для резидентства
Згідно з Податковим кодексом України, реєстрація особи як суб’єкта підприємницької діяльності (ФОП, адвокат, нотаріус) вважається достатньою підставою для визначення статусу податкового резидента України.
- Традиційна позиція ДПС: Податкова служба часто наполягає, що статус резидента зберігається, доки особа не припинить діяльність і не зніметься з податкового обліку, навіть якщо фактична діяльність припинена. Це створює ризик «вічного резидентства».
- Судова практика: Нові судові рішення (зокрема, кейс, пов'язаний з ОАЕ) вказують, що для цілей визначення статусу резидента достатньо запису про припинення діяльності у реєстрі (через «Дію»). Це надає платникам податків сильніші аргументи у суді.
Нерухомість і прописка як достатня підстава для резидентства
Навіть якщо особа розірвала економічні зв'язки, збереження української нерухомості може бути трактоване ДПС як збереження ЦЖІ. В одному з кейсів (німецький кейс) судом було встановлено, що збереження нерухомості та прописки трактувалося як збереження ЦЖІ та, як наслідок, збереження статусу резидента.
Спеціальні підходи країн ЄС для українців
Деякі країни проявили лояльність, визнаючи вимушений характер перебування українських громадян і тимчасово змінили для них критерії визначення резидентності:
- Литва: Правило 183+ днів не застосовується до українських біженців (з 24.02.2022), за умови збереження ЦЖІ в Україні.
- Польща: Готова індивідуально розглядати українців як податкових нерезидентів Польщі, якщо перебування обумовлене виключно військовими обставинами, а ЦЖІ зберігається в Україні.
- Словаччина: Готова вважати українців, які приїхали за захистом, такими, що зберігають податкове резидентство України.
- Німеччина: Навпаки, застосовує правило 183+ днів строго, починаючи відлік із першого дня оформлення прихистку/ID-картки.
II. Як оформити зміну статусу та уникнути конфліктів - Поради
В Україні відсутня формальна процедура подання заяви про зміну статусу податкового резидента. Проте є низка проактивних дій, що дозволяють мінімізувати податкові ризики.
1. Проактивні кроки для фіксації нерезидентства (Захисний файл)
Ви повинні максимально змістити центр своїх життєвих інтересів за межі України та забезпечити документальні підтвердження:
- Ліквідація ФОП (якщо можливо): Припиніть підприємницьку діяльність в Україні. Заяву до реєстру можна подати через «Дію». Це найбільш вагомий крок для усунення ознак резидентства. Якщо діяльність зберігається, розгляньте перехід на загальну систему оподаткування, оскільки нерезиденти не можуть бути платниками єдиного податку.
- Зміна Місця Проживання:
- Пройдіть процедуру виїзду на Постійне місце проживання (ПМП) за кордон. Це міграційна процедура, яка включає податковий елемент (подання звітної нульової декларації та отримання довідки про відсутність податкових претензій).
- Зніміться з реєстрації в місці проживання в Україні.
- Станьте на консульський облік в іноземній державі.
- Оновіть адресу у Реєстрі платників податків в Україні (форма 5).
- Збір доказів (Захисний файл): Зберіть усі можливі документи, що підтверджують ваші тісніші зв’язки з іншою країною (довгострокові договори оренди, посвідки на проживання, реєстрацію там бізнесу, працевлаштування, довідки про навчання дітей, виписки про відкриття рахунків, сплату податків).
- Отримання Податкового Сертифікату: Отримайте сертифікат податкового резидента в країні фактичного перебування.
2. Врегулювання статусу через ДПС та суд
Можлива ситуація коли ви не можете чи не хочете проходити процедуру зміни ПМП. В такому випадку для вас залишаються два шляхи:
|
Метод |
Опис та переваги |
|
Звернення за ІПК (Індивідуальна податкова консультація) |
Подання письмового запиту до ДПС із детально викладеними обставинами, які свідчать про перенесення ЦЖІ за кордон. Перевага: ДПС зобов'язана офіційно відреагувати. Навіть якщо висновок ІПК пізніше буде оскаржено, але ви діяли в межах наданої консультації, ви будете звільнені від сплати штрафів. |
|
Судовий порядок (Проактивний) |
Звернення до суду із заявою про встановлення факту втрати статусу громадянина України-резидента та набуття статусу нерезидента. Перевага: Ви самі визначаєте час звернення і можете оперативно отримати рішення суду. Це дозволяє заздалегідь підготувати необхідні докази. |
|
Судовий порядок (Реактивний) |
Доведення факту втрати статусу резидента у межах розгляду податкового спору (наприклад, ДПС нарахувала штраф за неподання звіту по КІК). Недоліки: Непередбачуваний час виникнення спору. Неможливість передбачити наслідки. |
III. Використання Конвенцій про уникнення подвійного оподаткування (DTT)
Такі конвенції укладені Україною з більшістю європейських країн, США, Канадою, Індією, Китаєм - всього 70 конвенцій. Конвенції мають вищу юридичну силу, ніж норми Податкового кодексу України.
1. Методи уникнення подвійного оподаткування
Країна резидентства застосовує DTT, щоб уникнути подвійного оподаткування світових доходів:
- Метод податкового кредиту (Credit Method): Податки, сплачені в країні джерела доходу, зараховуються проти податків, належних у країні резидентства.Якщо ставка податку в країні резидентства платника вища за ставку в країні джерела прибутку, сплачується лише різниця. Україна застосовує виключно цей метод.
- Метод звільнення від оподаткування (Exemption Method): Дохід звільняється від оподаткування у країні резидентства. Часто застосовується з прогресією, коли сума звільненого доходу впливає на ставку податку для інших доходів.
2. Обмеження DTT (Військовий збір та ЄСВ)
Положення DTT стосуються виключно Податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Вони не поширюються на:
- Єдиний соціальний внесок (ЄСВ). Це створює ризик "потрійного оподаткування" при міжнародній зайнятості.
- Військовий збір (ВЗ). Хоча шанси на його зарахування мінімальні, можна апелювати до конвенцій, укладених до 2014 року.
- Єдиний податок (ЄП) для ФОП. ЄП може бути врахований лише як підприємницькі витрати, що зменшують податкову базу в країні резидентства.
3. Оподаткування активних доходів (ФОП та Зарплата)
А. Підприємницькі доходи (ФОП/Самозайнятість)
- Базове правило: Оподаткування відбувається в країні резидентства підприємця.
- Ризик постійної бази (Permanent Base, PB): Якщо ФОП здійснює діяльність в іншій країні на постійній основі (наприклад, через домашній офіс), ця країна отримує право першочергового оподаткування доходу, пов’язаного з цією базою.
- PB може бути визнана, навіть якщо діяльність здійснюється з домашнього офісу (home office), особливо для консалтингових чи IT-послуг.
- Термін "постійність" може бути коротшим за 183 дні (наприклад, у Польщі були кейси, де базу визнавали після 4 місяців).
- Подвійне оподаткування ФОП: Якщо український ФОП-резидент України (сплачує ЄП 5%) створює PB в Польщі, Польща має право оподатковувати цей дохід за місцевими прогресивними ставками (12%/32%). Оскільки ЄП не покривається DTT, ФОП зіткнеться з ризиком подвійного оподаткування.
Б. Трудова діяльність (Зарплата дистанційних працівників)
- Базове правило: Оподаткування відбувається в країні резидентства працівника.
- Фізична присутність (183+ днів): Якщо працівник фізично перебуває на території іншої країни більше ніж 183 дні при виконанні трудових обов’язків, ця країна набуває право оподатковувати його заробітну плату, навіть якщо роботодавець український.
- Ризик подвійного стягнення: Український роботодавець, як податковий агент, зазвичай утримує українські ПДФО/ЄСВ/ВЗ. Працівник, як резидент нової країни, зобов'язаний задекларувати цей дохід та доплатити різницю. Якщо Україна не мала права стягувати ПДФО (бо працівник не мав днів фізичної присутності в Україні), податковий кредит може бути не зарахований за кордоном, що веде до ризику подвійного оподаткування ПДФО.
4. Оподаткування пасивних доходів (Нерухомість, Інвестиції)
|
Тип доходу |
Правило |
Нюанси та ставки |
|
Оренда/Продаж Нерухомості |
Першочергове право на оподаткування має країна, де розташована нерухомість (країна джерела). |
В Україні ПДФО для нерезидента зі сплатою від 18%. Країна резидентства застосовує метод уникнення (часто звільнення). |
|
Дивіденди, Відсотки (Пасивні доходи) |
Спочатку стягує податок країна джерела доходу (з обмеженням ставки за DTT, часто максимум 15% для фізичних осіб). |
Країна резидентства зараховує сплачені податки через Метод кредиту (Україна) або звільняє від оподаткування. |
|
Продаж Бізнесу (Рухоме майно без значної нерухомості) |
Оподаткування відбувається тільки в країні резидентства продавця (отримувача доходу). |
Немає країни джерела, яка б мала право першочергового оподаткування. |
IV. Контроль, Ризики та КІК (CFC)
З 2025 року правила визначення податкового резидентства та контролю за доходами громадян посилюються.
1. Автоматичний обмін фінансовою інформацією (CRS)
CRS (Common Reporting Standards) – це ключовий інструмент, що забезпечує прозорість міжнародних фінансових потоків і підвищує ризик виявлення незадекларованих доходів.
- Учасники: Банки, інвестиційні компанії, страхові та пенсійні фонди (суб'єкти фінансового моніторингу).
- Терміни: Обмін інформацією відбувається щорічно за наслідками звітного календарного року. Україна бере участь в обміні з європейськими країнами з 2023 року (за звітний 2023 рік).
- Дані, що передаються:
- Залишки на рахунках на кінець звітного періоду (з 2024 року, за звітний 2024 рік, обмеження по мінімальній сумі скасовано для більшості країн).
- Пасивні доходи (відсотки, дивіденди).
- Кінцеві бенефіціарні власники (КБВ) корпоративних рахунків.
- Ідентифікація резидентності: Іноземні банки використовують низку ознак, щоб визначити, чи є клієнт податковим резидентом України: наявність українського громадянства, адреси, номер телефону, а також тривале використання українських карток для місцевих витрат та систематичне використання українських IP-адрес для доступу до клієнт-банку (понад 183 дні).
- Ризик: Якщо банки мають сумніви щодо кінцевого резидентства клієнта, вони можуть надсилати інформацію про рахунок одночасно в декілька країн,.
2. Правила контрольованих іноземних компаній (КІК)
Законодавство України зобов’язує фізичних осіб, які є податковими резидентами України, декларувати свої іноземні активи та компанії (КІК). Якщо ви резидент іншої країни - обов’язково зверніть увагу на місцеве законодавство щодо КІК або зверніться до нас за консультацією.
- Критерії контролю: Контролюючою особою вважається резидент України, який:
- Володіє часткою понад 50% в іноземній компанії.
- Володіє часткою понад 10%, якщо інші резиденти України сукупно контролюють понад 50%.
- Фактично керує компанією (ухвалює стратегічні рішення), навіть без формального володіння.
- Наслідки: З 2025 року завдяки CRS ДПС отримала розширені можливості для виявлення прихованих активів. Неподання звітності про КІК може призвести до значних штрафів.
- Зв'язок з резидентством: Якщо особа доводить, що втратила статус податкового резидента України, вона не зобов’язана звітувати про КІК.
V. Узагальнюючі висновки та фінальні інструкції
- Визначення статусу – ваша відповідальність: Кожна фізична особа повинна самостійно визначати свій актуальний податковий статус на кожен звітний рік, спираючись на критерії ЦЖІ та правила DTT.
- Фіксуйте статус проактивно: Не чекайте запитів від податкової. Усуньте основні ознаки українського резидентства (припиніть ФОП у реєстрі), зафіксуйте свій новий ЦЖІ за кордоном та отримайте податковий сертифікат країни перебування.
- Готуйтеся до CRS: Наявність іноземних рахунків та невідповідність вашого задекларованого банку статусу резидента створює прямий ризик обміну інформацією. Будьте готові документально підтвердити легальність ваших доходів та їх оподаткування.
- Зверніть увагу на активні доходи: Якщо ви працюєте віддалено на українського роботодавця або як ФОП, ваше фізичне перебування в іншій країні понад 183 дні створює ризик податкових зобов’язань у цій країні, навіть якщо ви продовжуєте платити податки в Україні. Не забувайте, що ЄСВ та ЄП не підлягають зарахуванню за DTT.
- Юридична підтримка: Оскільки податкове законодавство не встигає за цифровою економікою, а ДПС матє профіскальну позицію, звернення за індивідуальною консультацією або вихід у судовий порядок може бути єдиним способом чітко зафіксувати ваш статус та уникнути штрафних санкцій.