30 листопада 2017 року в Україні зроблено першу спробу офіційно визначитися зі статусом криптовалют (пірінгових платіжних систем), які набирають шаленої популярності у світі. Ця спроба виразилася в публікації спільної заяви вітчизняних фінансових регуляторів "Про статус криптовалют в Україні".
Основний зміст заяви зводиться до кількох постулатів. По-перше, криптовалюти - це настільки "дивне явище", що їхнє врегулювання виявилося надзвичайно складним завданням. По-друге, операції з криптовалютами несуть у собі дуже серйозні ризики. Ну а головний посил від українських регуляторів звучить так: "Користуватися криптовалютами ми не забороняємо, але при цьому продовжуємо думати, що робити далі з усім цим безладом".
Текст заяви (з деякими скороченнями):
"...Ми, Національний Банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку і Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг, переконані, що складна правова природа криптовалют не дозволяє визнати їхніми ні грошовими засобами, ні валютою або платіжним засобом іншої країни, ні валютною цінністю, ні електронними грошима, ні цінними паперами, ні грошовим сурогатом.
Разом з тим ми, фінансові регулятори України, продовжуємо роботу над питанням визначення правового статусу криптовалют і законодавчого врегулювання операцій з ними, беручи до уваги позицію регуляторів інших країн і останні тенденції в розвитку відповідних технологій. Метою такого врегулювання має стати захист прав споживачів, протидія відмиванню коштів та іншим неправомірним діянням, ідентифікація суб'єктів фінансових операцій (фінансовий моніторинг), розробка механізмів декларування та оподаткування отриманих доходів тощо.
1. Правовий статус криптовалют у світі
На сьогодні серед фінансових регуляторів закордонних країн, у тому числі країн Європейського Союзу, немає єдиного підходу до визначення правового статусу криптовалют і регулювання операцій з ними.
Сьогодні у світі налічується близько тисячі видів криптовалют (їхня кількість постійно змінюється), серед яких найбільше поширення отримали Bitcoin, BitcoinСash, Ethereum і Litecoin. Зростання їхньої популярності відбувається на тлі відсутності єдиного поняття "криптовалюта" (Cryptocurrency). Воно варіюється від ототожнення з такими поняттями як "товар", "платіжний засіб" і "розрахункова одиниця" до понять "нематеріальний цифровий актив", "інвестиційний актив", "фінансовий актив", "окремий вид цінних паперів" тощо.
Іноді криптовалюту називають також "віртуальною валютою" (Virtual Currency) або "цифровою валютою" (Digital Currency). Зокрема, згідно з доповіддю FATF "Віртуальні валюти" від 2014 року, криптовалюти є одним із видів "децентралізованих віртуальних валют". Однак ми вважаємо, що застосування до криптовалют правового режиму валюти виключно через їх загальноприйняту назву є помилковим і породжує низку правових колізій.
2. Правовий статус криптовалют в Україні
Згідно з чинним українським законодавством (Цивільного Кодексу України, Закону "Про Національний Банк України", Закону "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", Закону "Про інформацію", Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" тощо), поняття "криптовалюта" і регулювання операцій з нею не підпадають під режим регулювання:
- обігу грошових коштів - оскільки криптовалюта не існує в формі банкнот, монет, записів на рахунках у банках, то вона не може бути визнана грошима (грошовими засобами або грошовими знаками) в трактуванні українського законодавства;
- валютного законодавства - оскільки криптовалюта не має прив'язки до грошової одиниці жодної з держав, то вона не може бути визнана валютою або законним платіжним засобом іноземної держави, і не є валютною цінністю;
- обігу електронних грошей і використання платіжних засобів - оскільки криптовалюта не випускається банком і не є грошовим зобов'язанням певної особи, вона не може бути визнана електронними грошима;
- цивільних правовідносин щодо регулювання діяльності з цінними паперами - у криптовалют відсутні ознаки документа і емітента, а саме: немає встановленої форми документа з відповідними реквізитами, що засвідчують грошове або інше майнове право; немає визначення взаємовідносин емітента цінного паперу (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має право на цінний папір; не передбачено виконання зобов'язань за цінним папером, а також можливості передачі прав на цінний папір і прав за цінним папером іншим особам; відповідно, криптовалюта не може бути визнана цінним папером.
Крім того, у криптовалютах відсутні ознаки документа у вигляді грошових знаків, відсутній емітент, а також мета виготовлення. Тобто криптовалюта не може бути визнана і грошовим сурогатом (згідно з його визначенням у ЗУ "Про Національний Банк України").
Таким чином, незважаючи на існування у світі численних практик використання криптовалют як міри вартості, засобу обміну і накопичення, їхня складна правова природа не дозволяє ототожнити їх із будь-яким зі суміжних понять (грошові засоби, валюта, валютна цінність, законний платіжний засіб, електронні гроші, цінні папери, грошовий сурогат тощо).
3. Ризики операцій з криптовалютами
Будь-яка діяльність, пов'язана з операціями купівлі, продажу, обміну та конвертації криптовалют, несе в собі велику кількість ризиків, які фізичні та юридичні особи повинні враховувати, перш ніж здійснювати операції з криптовалютами.
До основних таких ризиків належать:
- можливість втрати коштів через крадіжку, наприклад, внаслідок кібератак на платформи обміну криптовалют або інфраструктуру їх використання;
- відсутність гарантій повернення інвестованих коштів у криптовалюти; заощадження в криптовалютах не гарантуються Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки такі заощадження не вважаються банківськими депозитами;
- можливість шахрайства - заощадження в криптовалютах можуть бути використані для побудови фінансових пірамід, які у зв'язку з описаними вище ризиками можуть в досить короткий термін призвести до втрати інвесторами своїх грошей; у разі подібної ситуації зі засобами в національній або іноземній валюті, єдиною доступною формою правового захисту може бути кримінальне провадження - але через невизначений статус криптовалют українські державні установи не мають правових підстав для надання такого захисту інвесторам і користувачам криптовалют;
- складність використання звичайних методів оцінки ринкової вартості криптовалют;
- значні цінові коливання криптовалют і пов'язані з цим ризики - спекулятивність і неврегульованість рівнів комісійних винагород за здійснення операцій у криптовалютах;
- відсутність розвиненої інфраструктури - криптовалюти поки не є загальноприйнятими в торгово-сервісних мережах; вони не визнані законним засобом платежу і не є валютою - це означає, що підприємства і установи не мають юридичного зобов'язання приймати криптовалюти як оплату за свої товари і послуги.
Отже, попереджаємо - ймовірність втрати коштів при здійсненні операцій з криптовалютами є надзвичайно високою. Усі, хто планує вкладати власні грошові кошти в криптовалюти, повинні усвідомлювати, що здійснюють такі операції на свій власний страх і ризик..."
Ще по темі
- На порозі нової ери?
- Bitcoin нарощує м'язи
- Американський суд відмовився визнати Bitcoin грошима
