Інструмент "Три в одному" - захист активів і
стабільний дохід при відстроченні податків
Заробивши пристойні гроші, які немає потреби використовувати в чинному бізнесі, будь-яка передбачлива людина замислиться про їх захист і примноження. Зростання капіталу забезпечують інвестиційні інструменти, а для захисту активів створюються спеціальні юридичні структури. Усе це вимагає ретельної розробки та постійного обслуговування, що неминуче збільшує витрати.
Тримати солідні суми на особистому або корпоративному рахунку досить ризиковано, особливо в умовах майбутньої фінансової прозорості та автоматичного обміну інформацією. Щоб уникнути конфліктів із законом у країні податкової резидентності, кошти на банківських рахунках необхідно декларувати. А після введення законодавства про контрольовані іноземні компанії доведеться розкривати й доходи підконтрольних компаній.
Тим не менш, на світових фінансових ринках є доступні інструменти, які дозволяють одночасно захистити свої активи, отримувати стабільний дохід і відстрочити податкові зобов'язання. Один з таких інструментів - ануїтет.
Що таке ануїтет?
У широкому сенсі поняття "Ануїтет" (від франц. Annuité - річний, щорічний) означає графік погашення фінансового інструменту, за якого виплати здійснюються періодично рівними сумами через рівні проміжки часу. Сума регулярного ануїтетного платежу включає в себе частину основного боргу та винагороду.
Як приклад ануїтету можна навести:
- деякі види держпозик, за якими щорічно виплачуються відсотки і одночасно погашається частина їхньої номіналу; а також
- споживчі комерційні кредити, переважна більшість яких погашається за ануїтетною схемою.
Однак найбільший інтерес з точки зору податкового планування і захисту активів становлять дві особливі форми ануїтету - "страховий" і "приватний". Зупинимося на них детальніше.
Страховий ануїтет
Це стандартизований контракт, укладений між двома сторонами:
- покупцем ануїтету, який потім стає його "Власником" (англ. Annuity Owner);
- продавцем ануїтету, в ролі якого виступає страхова компанія.
У контракті визначається різновид ануїтету, що купується покупцем, вказується одержувач ануїтетних виплат, уточнюється конкретна величина і періодичність виплат і т.д.
Одержувач ануїтетних виплат називається "Ануїтентом" (англ. Annuitant). При укладенні контракту Власник ануїтету може вказати як Ануїтента самого себе або будь-яку третю особу. Наприклад, Власником страхового ануїтету може бути офшорна компанія, а Ануїтентом - її бенефіціар. Компанія може періодично частину свого доходу направляти на поповнення ануїтету.
Працює страховий ануїтет таким чином:
- на початковому етапі Власник ануїтету переводить деякі суми на рахунки страхової компанії - це називається "фазою накопичення" (англ. Accumulation Phase);
- після закінчення обумовленого в контракті терміну, страхова компанія починає проводити регулярні виплати Ануїтенту - цей етап іменується "фазою ануїтизації" (англ. Annuitization Phase або Distribution Phase).
Види ануїтетів
Відстрочений ануїтет (англ. Deferred Annuity) - найпоширеніший. Виплати за ним починаються після закінчення певного терміну. Цей термін може варіюватися у широких межах (від одного року до кількох десятиліть). Відстрочений ануїтет часто використовується для організації пенсійних виплат - фаза накопичення в ньому може тривати до настання певного віку Ануїтента.
Негайний ануїтет (англ. Immediate Annuity) - це ануїтет, який купується одним одноразовим внеском, а виплати за ним починаються відразу ж після вступу контракту в силу (фаза накопичення відсутня). Негайний ануїтет хороший для перетворення великої суми грошей на джерело постійного доходу.
Ануїтети розрізняються і за іншими критеріями. Наприклад, залежно від рівня фінансового ризику ануїтет може бути:
Фіксованим (англ. Fixed Annuity) - при якому Ануїтенту гарантується виплата чітко зафіксованого в контракті ануїтетного доходу протягом обумовленого терміну або довічно. Такий вид ануїтету обирається консервативними людьми, не схильними до зайвого ризику.
Плаваючим (англ. Variable Annuity) - величина виплат за яким може час від часу змінюватися. Це відбувається в тих випадках, коли за умовами контракту внески Власника інвестуються страховою компанією в цінні папери. Оскільки вартість і дохідність цих паперів з часом може коливатися, то суми ануїтетних виплат можуть змінюватися.
Очевидно, що плаваючий ануїтет більш ризикований порівняно з фіксованим. Водночас за сприятливих ринкових умов такий ануїтет може виявитися більш вигідним.
Крім того, ануїтет може бути:
Довічним (англ. Life Annuity або Annuity for Life). Періодичні виплати здійснюються тільки протягом життя Ануїтента. Після його смерті право на отримання платежів не може перейти до іншої особи.
З фіксованим терміном (англ. Certain Annuity або Terminable Annuity). У такому ануїтеті виплати проводяться протягом певного періоду часу незалежно від того, чи живий Ануїтент або помер. У разі смерті Ануїтента відповідні виплати проводяться його спадкоємцям - дружині, дітям тощо.
Переваги страхового ануїтету
- Високий рівень захисту. Ануїтет не вважається активом Власника або Ануїтента, тому на нього не може бути звернено стягнення з боку кредиторів та інших позивачів.
- Мінімальний фінансовий ризик. Досягається за умови купівлі ануїтету у респектабельних страхових компаній із розвинених країн (наприклад, зі Швейцарії). Звісно, існує ймовірність банкрутства навіть таких компаній, але вона все ж досить низька. З метою диверсифікації можна купити кілька ануїтетів у різних компаній.
- Податкові переваги. Зазвичай поповнення ануїтету (внески в страхову компанію) зменшує оподатковувану базу Власника ануїтету. А якщо страхова компанія інвестує ці кошти, то отриманий у результаті дохід накопичується в безподатковому режимі аж до початку виплат Ануїтенту. Податки з такого доходу сплатить Ануїтент за законами тієї країни, податковим резидентом якої він є.
Єдиним недоліком страхового ануїтету вважається його низька ліквідність. Адже грошові кошти тимчасово "заморожуються" на рахунках страхової компанії і потім виплачуються Ануїтенту малими порціями (а у відстроченому ануїтеті - ще й після закінчення певного терміну). Дострокове розірвання контракту в принципі можливе, але тягне за собою чималі штрафи.
Приватний ануїтет
Крім страхового, існує "приватний ануїтет" (англ. Private Annuity). За контрактом приватного ануїтету одна сторона - "Ануїтент" (англ. Annuitant) передає певний актив іншій стороні - "Дебітору" (англ. Obligor) в обмін на виплату Ануїтенту регулярних ануїтетних платежів.
Якщо за контрактом передаються грошові кошти, то по суті це договір позики. Позичальником тут виступає Дебітор, який бере гроші в борг у Ануїтента, а потім виплачує йому цей борг протягом його життя. Якщо предметом контракту приватного ануїтету є інше майно (нерухомість, автомобіль), то це буде купівлею в розстрочку.
Для чого це може знадобитися? Передача майна за контрактом приватного ануїтету може вирішити відразу кілька завдань:
- Мінімізувати податки. Передача майна за таким контрактом формально не є "продажем", тобто уникається сплата податку на приріст капіталу. Не є така передача і "подарунком" - немає податку на дарування. Нарешті, передане майно виключається з спадкової маси - отже, не буде податку на спадщину.
- Захистити переданий актив. Дебітором за контрактом можна зробити офшорний приватний фонд або траст.
- Передати активи "бажаним спадкоємцям" без бюрократичної тяганини, пов'язаної з затвердженням заповіту (і, як уже зазначалося вище, без податку на спадщину).
- Перетворити активи на стабільний і регулярний потік доходу в старості.
Чим ми можемо допомогти
- Підібрати надійні варіанти купівлі страхового ануїтету у респектабельних страхових компаній.
- Оцінити доцільність, розробити та впровадити схему приватного ануїтету.
Детальні консультації надаються при особистій зустрічі.
