Відтепер списання вкладів в ім'я порятунку банків, болісний початок якому було покладено навесні цього року на Кіпрі, може стати звичною практикою в Європі.
Вже трохи забута кіпрська криза і подальше протистояння прихильників і противників “екстрених” та “безпрецедентних” заходів для порятунку фінансової системи острівної держави не пройшли безслідно для “далекоглядних” європейських лідерів, які, здається, занадто стурбовані проблемою фінансування збанкрутілих банків.
В результаті семигодинних переговорів 27 червня міністри фінансів країн ЄС погодили проект угоди, основою якого стала ідея покласти на інвесторів і великих вкладників “почесний” обов’язок витягувати проблемні банки з кризи.
Представлений план порятунку таких банків передбачає, що основний тягар витрат на реструктуризацію має бути покладено на вкладників та власників облігацій на суму, що перевищує 100000 євро (згадується кіпрська схема).
Здається, ініціаторів підписання угоди не бентежить перспектива порушення європейської заборони на неприпустимість втрати вкладниками своїх заощаджень – навпаки, за словами міністра фінансів Нідерландів Йерона Дейсселблума, його колеги пишаються своїм рішенням, яке дозволило «залучити інвесторів до надання допомоги, щоб захистити платників податків».
Деякою «втіхою» для потенційних інвесторів збанкрутілих банків може бути те, що в угоді зазначено про надання країнам певної свободи – можливості самим визначати момент і спосіб звернення до грошей вкладників. Хоча з іншого боку, відхід від загальних правил тільки посилить рівень невизначеності для клієнтів, а вартість реструктуризації банків може від цього суттєво зрости.
