Оберіть свою мову

+38 (050) 020-66-85

Київ, вул. Володимирська
11, офіс 6

+38 (050) 020-66-85
30 вересня 2025

В черговому економічному прогнозі (Ukrainian Economic Trends Forecast) на III квартал 2013 року експерти аналітичної групи Da Vinci AG оцінили «поточну» популярність офшорних юрисдикцій серед представників українського бізнесу.

За інформацією аналітиків, після галасливого кіпрського кризи потоки виведення капіталів з України суттєво перерозподілилися. Сьогодні вітчизняні компанії все активніше освоюють африканський та латиноамериканський напрямки. Останнім часом збільшився експорт на Сейшельські та Маршаллові острови, БВО та в Панаму. А лідируючу позицію в цьому рейтингу займає Беліз. За обсягом експорту з України йому поступаються багато держав Європи - Іспанія, Німеччина та Велика Британія.

Як випливає з прогнозу, в схемах податкового планування українських компаній все так само популярними, ймовірніше за все, залишаться і деякі європейські країни з вигідною податковою політикою (Нідерланди, Швейцарія).

Заспокоївшись щодо Кіпру (допомогли в цьому все той самий криза і підписана нещодавно нова двостороння угода), наш уряд, схоже, розпочав активну боротьбу і проти такого популярного сьогодні Белізу. У роботі Кабміну вже знаходиться проєкт угоди  про обмін податковою, банківською, корпоративною, комерційною та іншою конфіденційною інформацією між українськими та белізькими податковими органами.

Подібні угоди планується підписати і з іншими державами, які потрапили в «немилість» - Британськими Віргінськими островами, Антигуа і Барбуда, Сент-Вінсентом, Арубою і т.д.

Крім цього, не останнє значення в цій «війні» може відіграти і прийнятий нещодавно Верховною Радою закон про трансфертне ціноутворення.  

Незважаючи на грізні заяви влади, експерти не впевнені в тому, що уряду вдасться суттєво змінити ситуацію найближчим часом. Цілком можливо, що в подальшому держава дійсно зможе відстежувати зовнішньоекономічні операції українських компаній (і то, ймовірно, це торкнеться лише найбільших угод), але про ефективність всієї зведеної системи контролю над експортом можна буде судити значно пізніше — за результатами застосування нових норм на практиці та діяльності наглядових і судових органів.