Протягом липня цього року Європейський Союз зробив низку кроків, спрямованих на значне посилення фінансової прозорості та посилення боротьби з ухиленням від оподаткування. Такими кроками стали зміни в чинну «Четверту антивідмивну директиву», а також прийняття нової «Податкової директиви».
Четверта Антивідмивна Директива
5 липня 2016 року Єврокомісія прийняла зміни до так званої «Четвертої антивідмивної директиви» (Fourth Anti-Money Laundering Directive), спрямовані на посилення протидії легалізації незаконно отриманих коштів, боротьби з тероризмом та збільшення прозорості даних про кінцевих бенефіціарів компаній і трастів.
Зміни антивідмивної директиви зводяться до наступного:
- Забезпечення публічного доступу до реєстрів бенефіціарних власників компаній та пов'язаних з комерційною діяльністю трастів. Інформація щодо інших трастів повинна буде включена в національні реєстри і доступна тим, хто може довести наявність законного інтересу в отриманні цих даних.
- Організація ефективної співпраці між державами-членами ЄС в обміні інформацією з вищезазначених реєстрів.
- Усі рахунки (існуючі і нові), відкриті у фінансових установах країн-членів ЄС, повинні підлягати ретельній перевірці за новими стандартами.
- Впровадження посиленого контролю за пасивними компаніями і трастами, посилення правил щодо таких структур.
Директива про боротьбу з ухиленням від оподаткування
12 липня 2016 року ЄС прийняв директиву, яка спрямована на боротьбу з ухиленням від оподаткування (Anti Tax Avoidance Directive - ATAD). Проект Директиви був попередньо схвалений єврочиновниками 21 червня 2016 року.
Директива ATAD є складовою частиною пакету заходів, запропонованого Європейською Комісією в рамках реалізації так званого Плану BEPS (Плану дій щодо розмивання податкової бази та виведення доходів з-під оподаткування).
Нагадаємо, нова Директива передбачає п'ять основних методів боротьби зі схемами ухилення від податків:
- Податок на приріст капіталу при виведенні активів (Exit Tax). Це правило зобов'яже компанії при виведенні своїх активів з ЄС в іншу юрисдикцію проводити оцінку їхньої вартості і визначати приріст капіталу, накопичений за час перебування цих активів у ЄС. При позитивному показнику приросту капіталу податкові органи країни, з якої виводяться активи, зможуть обкладати ці суми відповідним податком.
- Повсюдне впровадження правил про контрольовані іноземні компанії – правил КІК (Controlled Foreign Company Rules – CFC), які дозволять податковим органам стягувати податки з нерозподіленого прибутку іноземних компаній, які контролюються резидентами країн ЄС.
- Посилення правил вирахування відсотків. Це спрямовано проти широко розповсюджених схем фінансування компаній шляхом надання дружніх позик, що дозволяє фінансованій компанії значно знижувати оподатковувану базу за рахунок включення виплат відсотків за позикою у свої витрати. Директива ATAD передбачає обмеження розміру таких виплат певною сумою, яка буде розраховуватися на основі показників прибутку, який отримує платник податків у відповідному звітному періоді.
- Усунення так званих «гібридних схем» транскордонного ухилення від податків. Тут маються на увазі ситуації, коли платники податків користуються лазівками та невідповідностями законодавств кількох країн і отримують за рахунок цього податкові переваги.
- Уніфікація та повсюдне впровадження так званих "Загальних правил боротьби з ухиленням від податків" (General Anti-Avoidance Rules – GAAR). Правила GAAR застосовуються зараз деякими державами для боротьби з такими способами ухилення від податків, які прямо не суперечать законодавству, але при цьому призводять до отримання "необґрунтованої податкової вигоди".
Країни-члени ЄС зобов'язані імплементувати Директиву ATAD у свої національні правові системи до 31 грудня 2018 року (крім податку на приріст капіталу при виведенні активів, впровадження якого має бути завершене на рік пізніше – до 31 грудня 2019 року). Ті держави, чиє законодавство вже передбачає достатньо ефективні заходи проти ухилення від податків, можуть застосовувати їх до 1 січня 2024 року.
