Під час щорічних дебатів Генеральної асамблеї ООН наприкінці вересня цього року прем'єр-міністр Багамських островів Перрі Крісті поскаржився ООН на те, що розвинені держави утискають права офшорних юрисдикцій.
За словами Крісті, офшорні фінансові центри відчувають, що їхні права обмежені в результаті пред'явлення їм жорстких вимог щодо розкриття інформації, а деякі країни прагнуть витіснити їх із світового ринку.
На сьогодні боротьбу за розкриття банківської таємниці та інформації про управління активами очолює ОЕСР. За усталеною вже «традицією», багато з залежних британських територій і колишніх колоній звинувачуються в тому, що, надаючи «таємні» інвестиційні та банківські послуги, вони сприяють ухиленню від сплати податків.
Закон про податкову відповідність іноземних рахунків (FATCA) та податкові угоди про обмін інформацією між Великобританією і популярними (в основному, раніше) податковими гаванями – такими як Кайманові та Нормандські острови, острів Мен і інші – змусили лідерів цих країн переглянути свої фінансові моделі. Більшість країн погодились відкрити «завісу таємниці» і поділитися фінансовою інформацією своїх офшорних клієнтів.
Прем'єр-міністр Багам заявив про те, що більші держави ускладнюють маленьким країнам процес їхнього економічного розвитку, змушуючи їх приймати закони про розкриття інформації, в той час як економіка цих держав спирається в основному на доходи від управління капіталами і надання банківських та фінансових послуг.
Глава уряду острівної держави зазначив також і той факт, що у багатьох «податкових гаваней» механізми боротьби з відмиванням грошей і ухиленням від сплати податків набагато жорсткіші та ефективніші, ніж у країн, які оголосили офшорам війну.
Перрі Крісті звернув увагу ООН на необхідність розробки багатосторонніх міжнародних механізмів для регулювання діяльності з надання офшорних фінансових послуг, щоб ліквідувати (або знизити) тиск впливових держав на невеликі «закордонні» юрисдикції.
Такі механізми, на думку Крісті, повинні відповідати законним вимогам світових лідерів про захист і безпеку їхніх фінансових систем, але в той же час надати економікам офшорних юрисдикцій можливість розвиватися. Інакше – при продовженні наступу на податкові гавані – може дестабілізуватися економіка країн, які від них залежать.
