Нещодавно затверджений європейський «чорний список офшорів» викликав потужну бурю обурення з боку урядів юрисдикцій-учасників списку та спровокував гострі дискусії по всьому світу.
Уряд островів Антигуа і Барбуда закликав Єврокомісію вибачитися за включення цієї юрисдикції в «чорний список», назвавши такий крок «несправедливим», а сам список — «довільним» та «недолугим». Прем'єр-міністр юрисдикції Гастон Браун заявив про різкий протест уряду країни проти позиціонування островів як «податкового раю» і вимагав надати критерії, на підставі яких юрисдикція була охарактеризована як «не співпрацююча з податкових питань». За словами Брауна, Антигуа і Барбуда поки не отримували від європейських країн жодних запитів про надання податкової інформації, які могли би бути відхилені урядом юрисдикції. Водночас Браун зазначив, що такі країни як Франція і Велика Британія, з якими Антигуа і Барбуда налагодили торговельні та фінансові відносини, у власні національні «чорні списки» острови не включали.
Представники Сейшельських островів заявили, що юрисдикція була включена в чорний список на підставі «неточної та давно вже не актуальної» інформації. За словами місцевого міністра фінансів Жана Поля Адама, Сейшели досягли значного прогресу у питанні відповідності стандартам ОЕСР у частині міжнародного обміну податковою інформацією. Юрисдикція вже імплементувала та реалізувала на практиці всі без винятку рекомендації ОЕСР, невідповідність яким було підставою для присвоєння Сейшелам статусу неспівпрацюючої держави в 2013 році.
А влада Барбадосу має намір офіційно оскаржити факт включення Європейським Союзом у «чорний список» не співпрацюючих з податкових питань держав. Міністр фінансів Барбадосу Донвілл Інніс заявив, що місцева податкова адміністрація ніколи не отримувала від європейських країн запитів про надання інформації, а тому називати цю юрисдикцію «неспівпрацюючою» щонайменше дивно і нелогічно.
Міністр фінансів Бермудських островів Боб Річардс назвав включення юрисдикції в «чорний список» Європейського Союзу «необґрунтованим і невиправданим», оскільки жодна з країн ЄС не уклала такої кількості податкових договорів, яку змогла укласти ця острівна юрисдикція. Більше того, деякі з країн ЄС мають набагато слабкіші механізми податкової прозорості порівняно з аналогічними механізмами, що діють на Бермудських островах.
Представники парламенту Гернсі заявили, що юрисдикція була включена в чорний список помилково і ініціювали переговори з ЄС про виключення острова зі списку в найкоротші терміни.
Жаль з приводу включення в список висловив і Гонконг, уряд якого розцінив такі дії як «абсолютно необґрунтовані», оскільки ця юрисдикція завжди підтримувала і підтримує міжнародне співробітництво в питанні збільшення податкової прозорості та боротьбі з ухиленням від податків, і подібне ставлення європейських бюрократів до Гонконгу «розчаровує і призводить до замішання». Крім того, було особливо підкреслено, що Єврокомісія не удостоїлася надати можливості прокоментувати або пояснити свою позицію щодо включення території в список. Влада Гонконгу нагадала, що на сьогоднішній день юрисдикцією укладено 32 угоди про усунення подвійного оподаткування і 7 двосторонніх угод про обмін податковою інформацією. При цьому 13 з цих договорів було підписано саме з членами ЄС, а ще з 5 членами ЄС наразі ведуться переговори про укладення податкових угод.
Своє здивування і обурення з приводу включення в європейський список офшорів висловили також влада Сент-Кітс і Невіс, Багамських островів і Ліхтенштейну.
Цікаво, що «чорний список офшорів» ЄС зазнав жорсткої критики не лише з боку урядів країн-учасників списку, але й з боку деяких представників ОЕСР - міжнародної організації, яка просуває по всьому світу жорстку антиофшорну політику. Так, глава Центру податкової політики та адміністрування ОЕСР, Паскаль Сент-Аман, назвав нову ініціативу єврочиновників щодо створення списку «абсолютно марною», оскільки Єврокомісія «очевидно не намагалася досконало розібратися в питанні і змішала в одну купу як явних і злісних ухильників типу Панами, так і юрисдикції, добросовісно підтримуючі ініціативи глобальної прозорості ОЕСР». Паскаль Сент-Аман також заявив, що критерії формування списку є «довільними, несправедливими, суб'єктивними і неефективними» (нагадаємо, що для занесення в європейський список не співпрацюючих країн юрисдикція повинна бути включена в «чорні списки» щонайменше 10 країн-членів ЄС, які використовують при цьому різні критерії для формування таких списків на національному рівні).
Висновок
Явно непродуманий і волюнтаристський «чорний список офшорів» ЄС не є обов'язковим документом і не спричиняє жодних реальних наслідків для включених в нього юрисдикцій. Тим не менш, більшість включених в нього країн вважають такий крок з боку єврочиновників цілеспрямованим ударом по своїй репутації. Потенційні наслідки цього європейського крючкотворства можуть виявитися досить несподіваними - офшори можуть просто перестати прагнути до прозорості, незважаючи на здійснюваний на них тиск. Адже який сенс для юрисдикцій дотримуватися новітніх міжнародних стандартів інформаційного податкового обміну (і втрачати на цьому доходи від свого офшорного сектору економіки), якщо всі ці зусилля можуть бути нівельовані одним документом, а юрисдикція так і залишиться в чорному списку.
