Латвійським банкам забороняють обслуговувати т.з. "компанії-пустишки". Стратегічний курс на радикальну деофшоризацію національної банківської системи був схвалений 21 березня 2018 року Радою з розвитку фінансового сектора Латвії.
26 квітня 2018 року заборону на обслуговування "пустишок" закріплено на законодавчому рівні. У цей день латвійський парламент прийняв відповідні поправки до місцевого закону про запобігання відмиванню грошей та фінансуванню тероризму.
Згідно з вищезгаданим законом, компанія вважається "пустишкою", якщо:
- вона не веде фактичної господарської діяльності, її операції не мають економічної цінності (або така цінність невелика) і вона не має документальних доказів зворотного; або
- закони та підзаконні акти юрисдикції її реєстрації не передбачають підготовки та здачі фінансової звітності до місцевих державних контрольно-наглядових органів; або
- вона не має реального місця здійснення господарської діяльності (приміщень) у юрисдикції її реєстрації.
Очевидно, під таке визначення можна підвести більшість офшорних компаній як із "класичних" безподаткових юрисдикцій, так і з "більш респектабельних" країн (включаючи саму Латвію).
Згідно з даними, опублікованими латвійською Комісією ринку фінансів і капіталу, загальна кількість компаній-пустишок, що мають рахунки в латвійських банках, становить близько 26 000. Більшість з них (32%) зареєстровано у Великобританії. За нею слідують БВО - 18,1%, Беліз - 7%, Кіпр - 6,8%, Сейшели - 6,6%, Гонконг - 6,4% і Панама - 6%. Решта 17,1% пустишок "прописані" в інших юрисдикціях.
Латвійські фінансові установи, що обслуговують "компанії-пустишки", повинні припинити ділові відносини з ними протягом 60 днів з дня набуття поправками чинності. Таким чином, у власників "пустишок" залишається два варіанти дій:
- перевести компанію в іншу юрисдикцію і/або наповнити її реальним економічним змістом (тобто спробувати виконати нові вимоги латвійського законодавства), або
- відкрити банківський рахунок в іншій країні і вивести кошти з Латвії.
Багато власників офшорів віддають перевагу другому варіанту і "голосують ногами". У результаті відтік капіталу з банків Латвії за останні кілька місяців набув масового характеру, а загальний розмір коштів на рахунках впав до п’ятирічного мінімуму. Багато аналітиків заговорили про серйозну банківську кризу. Ситуацію ускладнює ще й той факт, що питома вага "компаній-пустишок" у кредитному обігу латвійського банківського сектора становить досить значні 36,57% і виведення грошей після введення заборони напевно посилиться.
Тим не менш, представники латвійського керівництва випромінюють оптимізм. Так, Міністр фінансів Латвії Дана Рейзнієце-Озола заявила, що заборона на обслуговування "компаній-пустишок" зробить фінансовий сектор країни більш стабільним і надійним, а також змусить банки сфокусуватися на підтримці народного господарства, а не на створенні підвищених ризиків.
На завершення відзначимо, що "гострі приступи деофшоризації" у влади тієї чи іншої юрисдикції зазвичай трапляються не на порожньому місці. Так і тут, рух латвійських товаришів у "вірному напрямку" було задано грамотними інформаційними атаками з боку Заходу (в першу чергу США) і гучними скандалами всередині країни, які практично знищили репутацію латвійських банків. З найяскравіших подій нинішнього року варто згадати скоропостижну "самоліквідацію" банку ABLV (третього за величиною в Латвії), якого американці звинуватили у відмиванні грошей для Північної Кореї, а також недавнє затримання голови місцевого Центробанку Ілмарса Рімшевича за підозрою у вимаганні та корупції.
Документи
Ще по темі
