У рамках Європейського Союзу розпочалося обговорення економічних санкцій, які будуть накладатися країнами-членами ЄС на "неспівпрацюючі в податкових питаннях юрисдикції", що потрапили до загальноєвропейського чорного списку.
Нагадаємо, ідея скласти спільний чорний список офшорів виникла в ЄС у січні 2016 року. Це стало важливою частиною європейської кампанії з боротьби з ухиленням від сплати податків і заохочення "справедливої податкової системи в ЄС та у світі".
Критерії потрапляння до чорного списку були затверджені наприкінці 2016 року. До нього планують вносити країни та території, які мають "слабку податкову прозорість", пропонують преференційні податкові режими або не стягують податок на прибуток компаній. А для того, щоб не потрапити до списку, юрисдикція повинна відповідати трьом основним вимогам:
- Бути учасником Багатосторонньої конвенції ОЕСР про надання адміністративної допомоги з податкових питань, або укласти окремі угоди про обмін податковою інформацією з усіма членами ЄС до 31 грудня 2018 року.
- Забезпечити на своїй території принцип "справедливого оподаткування", тобто не допускати можливості створення та функціонування структур, основною метою яких є мінімізація оподаткування за відсутності реальної економічної діяльності.
- Приєднатися до плану реалізації стандартів ОЕСР щодо запобігання розмиванню податкової бази та виведення доходів з-під оподаткування (Плану BEPS) до кінця 2017 року.
Попередній варіант чорного списку планується створити до кінця вересня 2017 року. А його фінальне затвердження всіма країнами ЄС має завершитися на початку 2018-го. Після чого список буде офіційно опублікований і почне діяти.
Поки що фокус обговорення змістився на санкції, які будуть накладатися країнами ЄС на юрисдикції, що потрапили до остаточного варіанту чорного списку. Зокрема, такі юрисдикції пропонується піддавати наступним "покаранням":
- Більш високі ставки податку на репатріацію (податку у джерела) з доходів, що виплачуються з ЄС до юрисдикції з чорного списку або отримуються в ЄС з такої юрисдикції.
- Посилення правил про керовані іноземні компанії, створені в таких юрисдикціях.
- Посилення правил щодо віднесення тих чи інших витрат до категорії "бізнес-витрати". Наприклад, відмова у визнанні сум роялті, виплачених у юрисдикцію з чорного списку, як витрат, що зменшують податкову базу європейської компанії.
- Відмова від принципу "звільнення доходів від участі" (Participation Exemption), тобто від звільнення від сплати податків на прибуток при перерахуванні доходів дочірньої компанії на адресу материнської, розташованої в юрисдикції з чорного списку.
Крім того, за кожною країною ЄС пропонується визнати право самостійно вводити інші санкції (крім вищезазначених) щодо юрисдикцій з чорного списку.
Ще по темі
- Рада ЄС схвалила проект директиви проти ухилення від податків
- Чорні списки офшорів
- План BEPS - кінець епохи агресивного податкового планування
